Утеплення будинку пінопластом – покрокова інструкція

Утеплюємо пінопластом

Пінопласт, безперечно, є найпоширенішим ізоляційним матеріалом для утеплення зовнішніх стін. Проте популярність не означає, що виконавці не роблять серйозних помилок. Ми опишемо найважливіші етапи утеплення.

Вибір системи

Перший етап – це вибір конкретної системи теплоізоляції. На жаль, навіть проектувальники часом пишуть у документації: «Пінопласт і тонкошарова штукатурка в системі компанії X». Але ж будь-яка компанія має їх декілька! І кожна така система або її версія – це конкретний пакет підібраних один до одного виробів, у тому числі:
– ґрунтовкаґрунтовкаСиліконова ґрунтувальна фарба PN 30Дивитися більше
– клей
– пінопласт
– дюбелі
– сітка і клейовий розчин
– штукатуркаштукатуркаСиліконова штукатурка TN 30Дивитися більше
– фасадна фарба (опція).
Змішувати різні системи, аби на чомусь заощадити, – це завжди високий ризик. Не лише автоматично зникає гарантія, а й може виявитися, що вироби не сумісні один з одним. Пам’ятаймо: дві акрилові штукатурки різних виробників можуть істотно відрізнятися. Тут немає нічого незвичайного, адже нікого не дивує, що полуничні йогурти в магазинах не однакові.

Підготовка основи

Основа, тобто наші стіни, повинна бути рівною, їхня поверхня – чистою і міцною, без  шматків штукатурки, які відпадають, жирних плям тощо. Фрагменти розчину, що виступають зі швів, треба збити, заглибини, навпаки, заповнити розчином, стіни обезпилити, а за потреби вимити (потім вони повинні висохнути!). Пам'ятайте, що пінопласт має обмежену еластичність, до нерівних стін плити не прилягатимуть добре. Свіжі стіни в нових будинках необхідно заґрунтувати, щоб вирівняти поглинальну здатність основи, зміцнити її і зв'язати з нею дрібні часточки. Відсутність ґрунтування – це лише уявна економія часу і грошей, адже саме від гарної підготовки основи залежить довговічність усієї системи.

Стартова планка

Стартова планка служить опорою для першого, нижнього шару плит. Крім того, вона запобігає проникненню холодного повітря між плитою утеплення та стіною, а також, що дуже важливо становить бар'єр для гризунів та комах, які інакше можуть оселитися в теплоізоляційному шарі.

Планку потрібно виставити ідеально рівно, інакше відхилення зростатиме з кожним рядом плит.

Приклеювання і дюбелювання

Плити укладають зі зміщенням вертикальних швів на половину довжини (як цеглини в стіні). Клей на плити наносять смугою по периметру та кількома «коржиками» (не менше ніж 6) у середній частині. Нанесення самих «коржиків» не гарантує стабільності й до того ж спричиняє виникнення значних щілин між плитами та стіною.

Плити дюбелюють лише після зв’язування клею, здебільшого через день. Передчасне виконання цієї операції загрожує руйнуванням клейового з’єднання. Навіть якщо система не вимагає дюбелювання по всій поверхні стіни, плити зазвичай фіксують механічно хоча б в особливо вразливих місцях: навколо віконних і дверних отворів, а також на краях стін.

Заповнення щілин і заглибин 

Усі щілини поміж плитами завширшки понад 2 мм та будь-які інші дефекти потрібно заповнити пінопластом або піною низького тиску. Якщо цього не зробити, виникнуть термічні містки, такі місця теж можуть позначитися на фасаді. Можливі надлишки піни і шматки пінопласту, які виступають, слід ретельно обрізати, а нерівності відшліфувати теркою для пінопласту, інакше вони можуть пізніше вплинути на фасад.

Клейовий розчин і сітка

Недооціненим, але дуже важливим етапом є нанесення клейового розчину і занурення в нього сітки зі скловолокна. Саме цей шар становить основу під штукатурку, а можливо, під фасадну плитку, і повинен бути достатньо міцним. Його тріщини чи нерівності теж будуть помітні на штукатурці, псуючи весь ефект. Частиною виконання цього армованого шару є також зміцнення країв теплоізоляційного шару – кутів, країв віконних отворів тощо. Це місця концентрації напружень і без ретельного підсилення вони будуть тріскатися.

Штукатурна основа

Армований шар клейового розчину повинен бути покритий відповідним ґрунтувальним засобом, так званою штукатурною основою. Вона поліпшує адгезію штукатурки, вирівнює поглинальну здатність, а крім того, доступна в багатьох кольорах, аби можна було застосувати подібну до запланованої штукатурки. Це мінімізує ризик появи плям на штукатурці та просвічування з-під неї основи.

Штукатурка, часом фарба

Тонкошарова штукатурка, іноді покрита ще й фасадною фарбою, є фінішним шаром усієї теплоізоляційної системи. Її тип має не тільки естетичне значення. Штукатурки відрізняються за стійкістю до забруднень і розвитку грибка чи, скажімо, паропроникністю. А всупереч поширеній думці, при утепленні пінопластом останню властивість теж треба враховувати.