Багряний Руссільйон у Франції – будинки в кольорі охри

Кожен будинок, кожна вулиця мають інший відтінок. Окрім найтиповіших, тобто червоного, жовтого, коричневого, трапляється навіть фіолетовий. При цьому забарвлення настільки інтенсивне, що навіть у хмарний день зберігає красивий, насичений колір. «Усе місто має такий вигляд, неначе його занурили у відро з оранжево-червоною фарбою», – ось, мабуть, найчастіше вживані слова для опису Руссільйона. Звідки ж узагалі взявся цей червоний відтінок на стінах?

Це суміш піску і глини, забарвленої оксидом заліза, яку видобували у прилеглій місцевості з кінця XVIII  аж до початку ХХ століття, коли природні барвники замінили синтетичними. Її колір, завдяки вмісту оксиду заліза, змінюється із жовтого до коричневого, проходячи тисячі відтінків червоної барви. Схоже, у тих краях цей барвник налічує аж 17 відтінків.

• 
• 
• 
• 
• 

Існує також легенда, яка пояснює походження охристого кольору. У ній ідеться про трагічну загибель молодої дружини місцевого можновладця Раймонда д'Авіньйона. Сермонда, так її звали, знехтувана своїм чоловіком, якого цікавило лише полювання, закохалась у юного трубадура Гійома де Кабестана. Виявивши це, д'Авіньйон без вагань розправився із суперником, а його серце подав дружині до столу. Коли та дізналася, що сталося, то кинулася зі скелі, і її кров забарвила навколишні схили.

Це дрімливе містечко видно здалеку: воно розкинулося на пагорбі, завдяки чому будинки в багряних кольорах виразно виділяються на блакиті неба. А якби цього було не досить, з навколишніми відтінками охри контрастують зелене листя, адже більшість будівель поросла плющем і виноградом, а також різнобарвні віконниці й двері. Останні переважно зелені й сині, це ще більше підсилює інтенсивність кольорів.

Результат? Це невеличке французьке місто і донині є джерелом натхнення художників, письменників, скульпторів і поетів – у Руссільйоні навіть у міжсезоння працюють галереї та майстерні митців, як сховані у вузьких вуличках, так і на променаді.