Про помилки при утепленні будинку можна написати томи. Тут ми представляємо першу «порцію» найпоширеніших і при цьому фактично невиправних.
Невідповідна система
Чому один виробник пропонує декілька систем утеплення будинків? Тому що кожну з них призначено для конкретних умов. Передовсім утеплення мінеральною ватою потребує дещо інших матеріалів, аніж утеплення пінопластом. Проте параметри всіх шарів стіни важливі, тому не можна замінювати їх або змішувати різні системи. Бо ж яка користь від застосування паропроникної штукатурки (наприклад, мінеральної), якщо потім пофарбувати фасад акриловою фарбою з низькою паропроникністю?
У разі будь-яких сумнівів щодо того, чи підійде певна система в нашому випадку, краще звернутися до технічного консультанта виробника. Особливо це стосується утеплення наявних будинків. Там трапляються нестандартні ситуації, наприклад, утеплення тришарових стін або будинку посеред лісу. Тоді поле для маневру при виборі матеріалів обмежене, і лише обізнана людина зможе визначити, яке рішення буде правильним. Інакше може виявитися, що ми придбали виріб об'єктивно хороший, але не відповідний нашим потребам.
Погана підготовка основи
Основа, призначена для приклеювання плит з пінополістиролу, повинна бути рівною, сухою, міцною, очищеною від пилу, забруднень, а також ознак біологічної (грибок, пліснява, мох) і хімічної агресії тощо. Інакше не вдасться надійно закріпити теплоізоляційні плити, а тоді штукатурка на них почне тріскатися. У крайніх випадках можуть відпасти самі плити. Наявні нерівності, на зразок виступів штукатурки, потрібно збити, а заглибини заповнити розчином, перш ніж починати клеїти плити. Нерівності основи не повинні перевищувати 2 см, інакше різниця в товщині клею буде занадто великою, при зв'язуванні він дасть нерівномірну усадку, а наслідком може стати викривлення плит.
При утепленні наявного будинку обов’язково потрібно перевірити міцність штукатурки – глухий звук при простукуванні означає, що вона відшарувалася від основи, і її потрібно збити. Штукатурка також буває просто слабкою. Добре буде провести тест на адгезію нової термоізоляції. Для цього потрібно в декількох місцях приклеїти квадрати пінополістиролу розміром 10x10 см і через 4-7 днів відірвати їх вручну. Якщо вони відриваються разом із фрагментами штукатурки, це означає, що стару штукатурку слід видалити, оскільки вона не забезпечує необхідної міцності.
Поверхню нових, свіжих стін необхідно заґрунтувати. Ґрунтовка вирівнює поглинальну здатність основи та зв'язує дрібні часточки з основою, поліпшуючи адгезію.
Неправильний монтаж
Правильно нанесений на плиту пінопласту або вати клей – це смуга завширшки не менше ніж 3 см по периметру та принаймні 6 «коржиків» клею посередині, що разом становить щонайменше 60% поверхні плити. Відсутність смуги по периметру призводить до утворення під плитами довгих пустих щілин. Крім того, краї плити не мають надійної опори. А через економію на «коржиках» клею центральна, основна частина плити не має опори та адгезії.
Дюбелювання часто теж має недоліки. Передовсім дюбелі повинні бути досить довгими, відповідати матеріалу стіни і теплоізоляційного шару. Наприклад, вату як значно важчий матеріал кріпимо дюбелями з металевими стержнями, не пластиковими. При цьому передбачено, що дюбель повинен бути принаймні на 6 см довший, аніж товщина теплоізоляції. Стандартна кількість дюбелів – 4 шт./м2 (тобто 2 на плиту) у середній частині стіни і 6-8 шт./м2на краях та навколо віконних і дверних отворів, адже там існує більший ризик відривання плит. Увага! Дюбелювання проводять через день після приклеювання плит, коли клей затужавіє.
На рисунку:
4 шт./м2
8 шт./м2