Сецесія в міській архітектурі – характерна орнаментика, лінеарність, а також типова колористика

Спосіб проведення ліній, композиція площин й обмежена палітра кольорів – саме цим елементам архітектори сецесійного стилю надавали великої ваги. Чого ще не повинно було бракувати? А використання яких елементів було заборонено?

Орнаментика і характер лінії

Зазвичай абстрактна (здебільшого звивисті поверхні), могла також зображати стилізовані рослини (насамперед місцеві, як-от листя каштана, іриси, польові квіти), а також довгокосі жіночі фігури і маски. І ніякої поміркованості.

Проте, незалежно від вибраних візерунків, лінії завжди були хвилястими і плавними (прямі або взагалі не використовували, або зводили до мінімуму). Перважно велетенських розмірів –  іноді орнамент покривав усю поверхню зовнішніх стін, переходячи на інші елементи оздоблення будівлі, зокрема балюстради сходів, ворота або навіть дверні ручки. Чому? Передбачали, що орнаментика має як підкреслювати конструкцію і тектоніку будинку, так і символічно позначати його функцію.

Типова колористика…

Світла, ніжна, пастельна. Більшість будинків, створених у добу сецесії, було витримано в м'яких бежевих тонах, хоча так само модними тоді були пастельні зелені та блакитні кольори, а також світлі відтінки червоного й коричневого. За такої потужної орнаментики барви мусили бути приглушеними – таке діяло правило.

…та інші характерні елементи

Типовим для сецесійної архітектури було також використання вітражів, мозаїк, а насамперед – усіляких асиметричних декоративних мотивів.

Приклади сецесійної архітектури

У Польщі таких небагато, найвизначніші з них: вілла Леона Раппапорта в Лодзі, Старий театр у Кракові, Центральний залізничний вокзал у Новому Сончі або ж Торговий дім братів Бараш у Вроцлаві. Найбільш приголомшливі будівлі, у яких найважливіше значення мали власне чіткість форми і ліній, розміщені в Західній Європі. З них у підручниках архітектури згадано, зокрема, Павільйон сецесії у Відні, Каса Міла в Барселоні та Хакські двори в Берліні.