Як і знаменитий коктейль, Гавана завдячує своєю популярністю поєднанню різних елементів і стилів. Але якщо «Куба лібре» відомий з 1900 року, то гаванська архітектура може похвалитися набагато довшою історією.
З архітектурою Гавани те саме, що й з «Куба лібре», популярним коктейлем, змішаним з рому, коли та лайму – інгредієнтів, які символізують союзні сторони під час американсько-іспанської війни. На місцевій забудові теж позначилися закордонні впливи. Які?
Це не тільки численні колоніальні будинки, а й оселі в стилі арт-нуво, які вирізняються плавними хвилястими лініями, вільною композиційною структурою та абстрактними або рослинними орнаментами. Але відразу поряд із ними можна натрапити на низку будинків арт-деко, для яких характерна строга просторова дисципліна, а також на модерністські будівлі, великі, неначе витесані з гігантських кам'яних блоків.
Однак більшість будинків у Гавані має зазвичай вишукану архітектуру, з величезними вікнами та верандою біля входу (яка захищала від сонця і дощу, давала можливість спостерігати за місцевим життям). Їх часто оформлено вигадливими фасадами, з під’їзними доріжками, балконами або колонами. Завжди пофарбовано в пастельні тони: ніжний жовтий або блакитнувато-зелений. Це також може бути колір зів’ялої троянди чи піску на сусідньому пляжі Санта-Марія. В результаті фасади створюють унікальну мозаїку барв.
Така велика кількість збережених будинків, які пам'ятають давні часи, є насамперед наслідком затримки урбаністичного розвитку Гавани після перемоги революції 1959 року. Більшості успішних архітекторів не було чого робити в столиці, бо гроші спрямовували передусім на розвиток сіл і невеликих містечок. Перевага полягала в тому, що не відбувалося стрімкої модернізації і бурхливого будівництва висотних будинків й автострад, що призвело б до зникнення цілих кварталів.
Не дивно, що 1982 року район Гавана-В'єха (перекладається як Стара Гавана) було включено до списку об’єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Багато років поспіль кубинський уряд виділяє значні кошти на реставрацію збережених будинків. Щороку на це витрачають більше ніж 20 мільйонів доларів.