Вони конкурують із замком Розенборг та палацом Крістіансборг. Вулички Нюхавну, а йдеться саме про них, можна побачити майже на кожній листівці з Копенгагена. Чому?
Відповідь коротка – архітектура й кольори. Кожен, хто потрапить у цей куточок Копенгагена, легко знайде ліву частину каналу, яку називають «сонячною» (своєю чергою, правий берег, ближчий до міста, звуть «класичним»). Там стоять наймальовничіші будинки: жовтих і червоних, рідше блакитних та блідо-зелених відтінків.
Серед інших у цьому місці можна побачити також будинок, у якому мешкав Г. К. Андерсен (найімовірніше, саме там він написав свою першу казку) – той, що під номером 9. Його було побудовано 1661 року і вважають найстарішою будівлею за весь час забудови північного берега Нюхавну.
Нова Гавань, бо саме так перекладається назва Нюхавн, з’явилася ще у XVII столітті. Вона була етапом розвитку північної околиці старого міста Копенгагена данськими монархами. Відомо, що канал, уздовж якого тягнуться чарівні будинки, копали ще шведські полонені, захоплені під час війни 1658-1660 рр.
Різнобарвний куточок Копенгагена нині є одним з найпопулярніших у місті – його можна побачити мало не на кожній листівці. Сприяють цьому й фахверкові будиночки з кольоровими фасадами, що їх зводили вздовж каналу заможні місцеві жителі ще з XII століття, – вони ховаються за фасадами головної лінії забудови з незліченними барами та ресторанами. Саме їм Нова Гавань завдячує своєю другою назвою – «найдовший бар Скандинавії».
Проте так було не завжди. На початку існування Нової Гавані життя оберталося навколо торгівлі, таверн і проституції, але з часом Нюхавн утратив своє значення – перш за все тому, що на зміну кораблям, здатним запливати в канал, прийшли інші, більші. Блиск до цієї портової вулиці повернувся лише з відновленням, яке тривало аж до 60-х років XX ст. Старовинні кам’яниці спершу відреставрували, а потім пофарбували в пастельні кольори. У барвистому куточку Копенгагена знову завирувало життя.