Червоний часто трапляється у природі як забарвлення квітів і стиглих фруктів. Це також колір багатьох мінералів. Його використовують для фарбування з найдавніших часів, тому символіка барви надзвичайно широка. На стінах червоний виступає переважно як колір цегли і клінкеру. У кольорах штукатурки перевагу надають світлим рожевим відтінкам, рідше – темним, але найчастіше – теплим, з домішкою жовтого, а не фіолетового. На фасадах насичений червоний колір переважно використовують на деталях – хоча не бракує прикладів фарбування ним великих площин стін. Червоний також дуже поширений колір покрівлі в Європі, що пов'язано з популярністю керамічної черепиці такого забарвлення. Червоний колір, особливо насичений, зменшує простір, виступає назустріч і наближує. Завдяки взаємодоповнювальному контрасту із зеленим, цей колір вносить у пейзаж сильний акцент, хоча він менш виразний, аніж білий і жовтий, тому що надвечір найшвидше темніє, відповідно до ефекту Пуркіньє. Бліді та світлі відтінки діють інакше, ніж насичені, темно-червоні. Проте в європейській архітектурі рожевий колір рідко використовують як колір фасаду – найчастіше це дуже світлий відтінок із середньою насиченістю.
Автор: Юстина Тарайко-Ковальська